«Народна Гостинниця» Львова: колиска українського духу і Листопадового чину

Споруджена на початку ХХ століття, у 1905-1906 роках, будівля чи не єдиної української готельної установи у центрі Львова, відома як «Народна гостинниця» стала своєрідним символом українського руху, місцем зібрання русинської інтелігенції та революційним штабом листопадових подій 1918 року. Нині про ці буремні події нагадують хіба меморіальні дошки, встановлені на будинку, який уже другий десяток літ […]

Читати далі...

Святоюрська церква Яворова: відлуння стамбульської Софії

Історію затишного Яворова, як і його духовне багатство, неможливо уявити без перлини храмової архітектури – мурованої церкви святого Юрія, що домінує в центрі містечка. Храм і розташована поруч дзвіниця, старша більш, як на два з половиною століття, наче символізують єдність поколінь і нерозривність багатої християнської традиції Яворова.

Читати далі...

«Французький» храм Василя Нагірного: церква Петра і Павла у Сокалі

До кінця ХІХ століття чисельна українська громада Сокаля не мала свого парафіяльного храму – на той час у містечку діяло дві невеличкі греко-католицькі церковці. Тож уже на початку нового ХХ сторіччя з ініціативи отця Олександра Зубрицького,  підтриманого місцевим парохом о. Миколаєм Роздільським та парафіянами Сокаля, було вирішено збудувати в місті величний греко-католицький храм. Справу ініціаторів […]

Читати далі...

Судова столиця середньовіччя. Маленьке місто з великою історією

У Судовій Вишні, що розташувалася на міжнародному шляху зі Львова до Перемишля, нині проживає близько 6,5 тисяч осіб. У середні віки це містечко теж було тихим та провінційним. Але час від часу його наповнював гамір, а на його вуличках можна було зустріти найвишуканішу шляхетську публіку. Удень вона схрещувалася у затятих правових дискусіях, а увечері шукала […]

Читати далі...

НАГІРНИЙ Василь. Творець храмів і духу

Видатний архітектор і громадський діяч Василь Степанович Нагірний народився 11 січня 1848 року у селі Гірне на Стрийщині в порівняно заможній родині. Мати померла, коли Василю було півтора року. Після другого одруження батька його опікуном стала батькова мати.Після чотирьох років сільської школи взимку 1859 року батько відвіз Нагірного до Стрия, де записав на другий курс […]

Читати далі...

Миколаївська церква Василя Нагірного у Честинях

Перша згадка про служіння у селі Честині Кам’янко-Бузького району датується 1515. А першим тамтешнім парохом, який згаданий у документах, був отець Фома Честинський. Далекого 1784 року він правив ще у дерев’яній церкві.     

Читати далі...